Довгинцівський район
Довгинцівський район — район у південно-східній частині Кривого Рогу і займає площу 5 305 га. Знаходеться поряд з Металургійним та Саксаганським районами.
Початком будівництва залізниці став 1881 рік. Уже за 3 роки неподалік від маєтку генерала Долгінцева відкрилась велика вузлова станція на 5 колій, яка перейняла свою назву від селища.
Швидкого розвитку набуло і саме Довгинцеве, куди з'їжджалися переселенці з різних куточків України та Росії. Люди будували залізницю, підприємства, необхідні для організації руху поїздів, згодом їх обслуговували, а паралельно розбудовували і населений пункт, центром якого була однойменна станція.
При станції функціонувала контора, лікарня на 25 ліжок, безкоштовна бібліотека-читальня для службовців, ощадкаса, гуртожиток. При церкві у 1897 році була відкрита перша церковно-приходська школа на 250 людей, де вчились діти залізничників. З 1902 року тут діяло двокласне Долгінцевське залізничне училище.
У 1924 році селище Довгинцеве перейменовано на Бухарино (на честь радянського партійного діяча Бухаріна), і називалося так до 1936 року, а після, при переході до округової системи управління, Бухаринська (Довгинцівська) волость була ліквідована.
7 грудня 1979 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР на карті міста Кривого Рогу з'явилась нова адміністративно-територіальна одиниця – Довгинцівський район, наймолодший серед усіх районів нашого міста.
Разом з житловим будівництвом розвивається і мережа освітніх закладів. У 1982 році своїх учнів прийняла середня школа № 88, у 1990 році – новобудова середньої школи № 87. Відкрито дошкільні дитячі заклади № 93 та № 290. У 1989 році для мешканців мікрорайону «Східний – 1» було відкрито новобудову середньої школи № 81, три дошкільні дитячі заклади (№ 67, 72, 88). У цей же період з'являються заклади позашкільної освіти: станція юних техніків, будинок піонерів (зараз – Центр дитячої та юнацької творчості «Гармонія»), клуб самодіяльної технічної творчості юних авіаторів. Для своїх вихованців відчинила двері і дитячо-юнацька спортивна школа № 9.
Майже половина новобудов у Кривому Розі того часу зводилось у Довгинцівському районі. Усього за зазначене десятиліття в районі збудовано 94 будинки, 77 з яких - на мікрорайонах Східний-1,2,3. На карті міста з'являються такі вулиці, як Лісового, Незалежності України, Гутовського (зараз – вулиця В'ячеслава Чорновола), Сахарова, Приозерна. Збудовано 240 котеджів для працівників цементно-гірничого комбінату.
Для соціальної підтримки мешканців району відкрили комунальну установу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі», медико-соціальну кімнату Довгинцівської районної організації «Червоного хреста».
Для забезпечення мешканців району побутовими послугами та послугами зв'язку в районі введено в експлуатацію 3 телефонні станції, 2 відділення зв'язку (№ 38, № 93), ощадну касу, 26 підприємств побуту, 14 об'єктів громадського харчування, 93 торговельні підприємства, 6 аптек, 3 ринки, 2 автозаправні станції.
У 1998 році відремонтували будівлю вокзалу на станції «Кривий Ріг - Головний», закінчили обладнання пішохідної зони поруч вокзалу. На площі як пам'ятний знак працівникам залізничного транспорту встановлено Паровоз Ем-733-69, випущений у 1934 році.
В районі ввели в експлуатацію ще 16 багатоповерхових житлових будинків у різних частинах району. У 2000 році на вулиці Мальовнича у новому приміщенні розмістилася загальноосвітня школа № 89.
У 2000-х роках реконструювали та зробили капітальний ремонт плавального басейну та будівлі регіонального футбольного спортивного клубу «Локомотив».
У 2003 році на території району відкрили тролейбусну лінію від вулиці Вечірньокутської до Розвилки, а у 2008 році — 8-кілометрову тролейбусну лінію, якою з'єднано Розвилку та станцію Кривий Ріг – Головний зі станцією Кривий Ріг («Червона») та площею Визволення.